- брякнути
- —————————————————————————————бря́кнути 1дієслово доконаного видубрякнути; бовкнути—————————————————————————————бря́кнути 2дієслово доконаного видубубнявіти
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
брякнути — I ну, неш, док. 1) неперех. Задзвеніти з брязком; брязнути. 2) перех., розм. 3) перех., розм. Сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути. II не, недок. Набрякати, вбираючи в себе вологу; бубнявіти. || Брезкнути (про тіло, обличчя) … Український тлумачний словник
бухнути — (кого що й ким чим поставити, покласти що н. недбалим, різким рухом / впустити що н. із глухим звуком, шумом), гепнути, гримнути (ким чим), брязнути, брякнути, брьохнути (кого що), хряпнути (ким чим), хрьопнути (ким чим) … Словник синонімів української мови
бухнутися — бухатися розм. (важко, із силою, з розгону / із глухим звуком упасти), бухнути, бахнутися, бахатися, бехнути(ся), гримнути(ся), грю[я]кнутися, гепнути(ся), гепати(ся), гупнути, гупати, бабахнути(ся), бебехнути(ся), бризнути(ся), брязнути(ся),… … Словник синонімів української мови
набрякати — 1) = набрякнути (про частини тіла, кровоносні судини, шрам тощо збільшуватися в об ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), набухати, набухнути, напухати, напухнути, розбухати, розбухнути, брякнути, бубнявіти; пухнути, спухати, спухнути,… … Словник синонімів української мови
пухнути — I (про тіло та його частини більшати в об ємі від запалення, удару, отруйного укусу, утоми тощо), опухати, опухнути, напухати, напухнути, брезкнути, брякнути, спухати, спухнути; підпухати, підпухнути, припухати, припухнути (трохи) Пор. набрякати… … Словник синонімів української мови